Пречудовий відпочинок в Малі і Робіт
Пречудовий відпочинок за 180 євро
Албанію багато хто сприймає через міфи, які невідомо, хто придумав: всі мусульмани, небезпечна країна, радянський союз і т.д. Все це не неправда. Мусульмани більшість непрактикуючі, так звані бекташі, які їдять свинину, п"ють вино і носять хрестик, бо це гарна прикраса. Безпека не викликає ніяких сумнівів, албанці - гостинні доброзичливі люди, від офіціанту до полісмена. Туристична галузь тільки розвивається, тому багато отелів-вілл в процесі будівництва, але всі зусилля спрямовані на покращення відпочинку туристам.
Наш тур коштував 178 євро на одного, летіли родиною Тато-Мама-Син+Бабуня. За такі гроші Альф дає переліт та проживання у двох двомісних номерах. Переліт Київ-Тірана через Fanair - комфортний, 2 години, зручний виліт в суботу пообіді, навіть із сендівачами і гарячими напоями на борту. Після прибуття нас забрала приймаючи сторона Aler travel в комфортний автобус і за хвилин- 40-50 довезла до місцини недавлеко від Дурреса, яка називається Mali i Robit. Карта давала нам назву Golem.
Планували потрапити у Villa Ujvara, але через брак місць опинились у Villa Leo (підтвердили ще в Києві саме Лео). Це сусідні будівлі, схоже, що власники брати, або по-іншому родичі. Віла Лео новіша, кажуть, що просторіша. В будівлі 3 поверхи по 4 номери на кожному, ділянка соток 5 - огорожена,чужі люди не заходять. Номер викликав захоплення, тому що крім простору - більше 15 метрів кімната, було два ліжка - одне двоспальне і одне односпальне. Шафа, телевізор, холодильник, тумбочка біля ліжка, фен у ванній. Все нове, пахне свіжим ДСП. На підлозі скрізь - чистий кахель. Балкон у кожному номері, пластикові стіл та 4 стільці, ми використовували як кухню. Душова кабіна без шторки, тому якщо з душем розійшовся - витирати від води треба всі поверхні, сідушку унітазу в тому числі. Ми намагалися охайно користуватись душем, тому досить було протерти спеціальною шваброю підлогу.
Обов"язково беріть з собою електрочайник (у нас мандрівний маленький на 500 мл), або кип"ятильник - для любителів чаю. Каву можна випити в будь-якому ресторанчику, а от чаю не подають, вважається, що чай може бути тільки як ліки (Mali Tea в магазинах - гірський чай, його албанці п"ють в разі будь -якої хвороби).
Ми снідали в номері, тому чайник потрібен був для запарювання крупи, чи розчинної кави, чи чаю.
На пляж іти хвилини 4-5. Шлях через супермаркет, вони там через кожні 50 метрів, ціни приблизно однакові, але найдешевший - Geal ( їх я нарахувала три штуки по центральній дорозі), також найвигідніший курс для обміну валюти саме в цьому маркеті. Гроші можна давати будь-які, здачу дадуть місцевими леками.
Пляж широкий, охайний, лежаків завжди вистачало, хоч ми іноді і приходили об 11 годині. На вихідні приїжджає багато місцевих , тому лежаки можна було знайти в останніх рядах, але завжди були вільні. Вартість з понеділка по п"ятницю - 3 євро - парасоля і два шезлонга (беруть 300 леків). У вихідні 5 євро (беруть 500 леків). Після обід уже біч-бої не ходять за мздою )) можна лежати будь-де, де вільно (багато туристів залишають на оплачених лежаках рушники, тому в час обіду пляж рідшає, але вільних лежаків менше не стає). На пляжі продають всякі літні радощі, мій малий присів на Petulla - велика таця здобних пишок, щедро посипаних пудрою, шоколадним сиропом, кольоровою посипкою (що попросиш) - ходить дівчина зі спеціальною приспособою, де смажаться свіжесенькі пончики. Коштує це блюдо 2 доллара.
Море , як на мене, таке чудове, що звідти не хочеться виходити. Мілке, тепле, хвилі лагідні (хвилерізи по всьому узбережжю розбивають їх). Піщане дно. Мутнувате, але відчуття бруду немає, дуже приємно сидіти на мілкоті як у ванній, чи погойдатись у хвилях, де глибше.
Відпочивальників тьма, але всім вистачає місця і в м"ячика пограти у морі, і на кругах плавати, ніхто нікому не заважає, тому що дуже широка купальна зона.
Харчування в ресторанах складається з перших блюд (ми не коштували), різного м"яса, овочевих блюд (традиційна албанська кухня - типу мусака, фаршовані перці ) і всяких видів піцци. Нам сподобалось два ресторана - Желанный (так і називається російськими буквами) і Zgara ( що означає "гріль"), у обидвох невимовно смачні м"ясні страви. Ми присіли на ягня (Lamb chops), причому тарілку треба брати на дві, а то і на три особи. Також смакота - Таве Козі - це м"ясо когось із баранів - ягнят - козликів, запечене під йогуртом. Середня ціна на м"ясну страву (на кількох ) - приблизно 8 долларів. Салати - 2,5-3 доллари. Піца - 5-6 долларів.
На перекус купіть албанський Kos - місцевий йогурт без додатків (смакота бомбезна) - трохи більше доллара та традиційний Бурек - пиріжок з листкового тіста сантиметрів 20-25 в довжину з начинкою м"ясно або сирно-творожною. Коштує 1 доллар, для перекуса навіть Татові нашому вистачало.
Алкоголь. Обов"язково продегустуйте місцевий бренді Скандербеу, названий в честь національного героя Скандербега. Пляшка 0,7 л - коштує 6,5 долларів (в маркетах). Його також можна на сувеніри купити в ємностях по 200 мл - 2,5 доллари. Я сподівалась на Duty Free в Албаніїї щось прикупити, але там така дорожнеча, що краще запастись в маркетах.
В ресторанах подають 0,5 вина за 4 доллари, сухарик, і білий, і червоний - до обіду норм.
Екскурсії дорогуваті - близько 50 євро на одного в різні точки Албанії, на різні красоти, але краще підготуватись по інтернету дома і їздити на місцевих автобусах самим. Ми не встигли підготуватись, тому насолодились морем і сонцем на місці )
Висновок: за 300 євро з людини ми отримали швидкий переліт, відмінне житло, розкішну природу, тепле Адріатичне море, смачну ситну їжу, нову культуру і приємне сплікування з приязними господарями. Враховуючи мізерні затрати, важко порівняти з будь-чим))
