«Я працював на одному із напрямків, а потім — злива, ніч, мінометний обстріл. Кома. І нове життя» Миколі — 40 років, сам він із Новояворівську, що на Львівщині. Коли почалась повномасштабна війна, він був у Києві. З дому вислали військовий квиток і того ж дня він пішов до військкомату та долучився до Збройних Сил України. ⠀ Через п’ять місяців служби на різних напрямках фронту Микола отримав важке поранення, потрапивши під мінометний обстріл. Внаслідок поранення отримав важкі ампутації. ⠀⠀ Зараз Микола проходить реабілітацію в Центрі Unbroken у Львові. У центрі з Миколою працюють десятки фахівців — лікарі фізичної реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи. Долучаються і до реабілітації бійці, які самі свого часу були пацієнтами Центру. Усі вони — частина мультидисциплінарної команди, яка веде людину від перших днів після травми і до відновлення самостійності. ⠀ Історія Миколи — одна з багатьох. За даними Unbroken понад 5 000 українців втратили кінцівки з початку повномасштабної війни. Але завдяки роботі Центру вони отримують не лише протези, а новий шанс на самостійне життя.
"Курська операція була потрібна для захисту нашої країни. Для того, щоб показати росіянам, що ми вмілі воїни. І можемо вести наступальні дії у будь-якому місці, на будь-якій території". Прем'єра Медіацентру! Друга частина популярної документальної стрічки "Операція Курськ" про одну з найуспішніших та найзухваліших операцій Сил оборони України. У продовжені українські бійці та найвищі командувачі розповідають про досвід боїв із північними корейцями. Про особливості роботи на території ворога. І про важливість та наслідки Курської операції. Ніколи раніше не бачені кадри та коментарі, записані нашими знімальними групами на російській землі.
Служба безпеки України оприлюднила нове відео про спецоперацію «Павутина», за результатами якої вдалося уразити 41 військовий літак одразу на 4 аеродромах рашистів. На кадрах видно хронологію подій: як саме готували і реалізували одну з наймасштабніших атак у глибокому тилу ворога. «СБУ б’є і буде бити ворога навіть там, де він вважає себе недосяжним! Ми працюємо над тим, щоб здивувати його новими сюрпризами. Не менш болючими, ніж операція "Павутина"», – заявив Голова СБУ генерал-лейтенант Василь Малюк. Ця спецоперація стала відповіддю на масовані ракетні обстріли українських міст, лікарень та енергетичної інфраструктури. Цим задумом безпосередньо керував Голова СБУ Василь Малюк за дорученням Президента України, Верховного Головнокомандувача Володимира Зеленського, а підготовка спецоперації відбувалася в умовах максимальної секретності. Так, спочатку СБУ переправила до росії fpv-дрони, а згодом – модульні деревʼяні будиночки. Вже на території рф дрони були заховані під дахи будиночків, розміщені на вантажних авто. У потрібний момент дахи будинків дистанційно відкрили, а дрони полетіли уражати визначені цілі – російські бомбардувальники. «Згідно із законами та звичаями війни ми відпрацювали абсолютно законні цілі – військові аеродроми та авіацію, яка бомбардує наші мирні міста. Тож з нашого боку відбувається реальна демілітаризація рф», – наголосив Василь Малюк. Нагадаємо, що 1 червня СБУ провела унікальну спецоперацію з одночасного ураження чотирьох військових аеродромів у тилу рф: «Олєнья», «Іваново», «Дягілєво» та «Бєлая». Там базувалася стратегічна авіація держави-агресора, яка регулярно обстрілює мирні українські міста. Орієнтовна вартість техніки, ураженої за результатами спецоперації Служби безпеки «Павутина», перевищує 7 мільярдів доларів США. Загальні втрати авіації противника становлять 41 одиницю, серед яких літаки «А-50», «Ту-95», «Ту-22», «Ту-160», а також «Ан-12» та «Іл-78».
Харків. Всього за дев'ять хвилин тут пролунали 17 вибухів. Загинуло 3 людей, ще 64 були поранені, з них 9 дітей. Загалом постраждали 103 житлові будинки.
Сьогоднішній обмін - це результат роботи Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та інших уповноважених структур, які виконали доручення Президента України Володимира Зеленського. Як зазначив Глава нашої Держави, Україна розраховує, що будуть повністю реалізовані домовленості щодо гуманітарних питань, досягнуті в межах зустрічі в Стамбулі. Життя кожного українця – найвища цінність! Працюємо над тим, аби виконати доручення Президента України і повернути з полону усіх громадян нашої держави!
Коли на острів Зміїний висадилися російська армія у 2022 році, серед 80 військовослужбовців, яких взяли в полон був військовий медик з Одещини Олександр Куртєв. У січні минулого року його обміняли. Після реабілітації чоловік дав інтерв'ю Суспільному. Про умови утримання в російських колоніях, ставлення до полонених та життя після визволення дивіться у відео.
28-річний прикордонник Ярослав на псевдо "Спец" — нині оператор БпЛА підрозділу "Фенікс". Він з Олександрії на Кіровоградщині, починав у війську дев'ять років тому.
Олександр «Демон» Деменко — оборонець Маріуполя, в російському полоні пробув 20 місяців. Про те, що пережив, розказує з долею іронії. Його приклад нагадує нам, що навіть у найгірших ситуаціях можна знайти світло і натхнення, а також можливість сміятися над абсурдністю життя.
Вижив під час удару російських дронів по будинку та співав гімн, лежачи під завалами. Це — історія Данила Алпєєва з Харкова.
11 червня, коли росіяни масовано атакували безпілотниками житлові квартали на півдні міста, Данило був вдома зі своєю родиною. Два дрони поцілили по їхньому будинку, ще декілька — впали поряд. Данила та його родину відкопували сусіди та рятувальники. Мати, батько й брат теж вижили, але опинилися в лікарні з опіками та пораненнями.
У Хотінській громаді до повномасштабної війни мешкало більше 6 тисяч людей. В самій Хотіні - більше 2 тисяч. Але громаді не пощастило - майже всі села розташовані вздовж російського кордону.
Дмитро «Расті» Канупєр 26 років Звання: Солдат Рідне місто: Київ Освіта: середня-спеціальна (коледж не закінчив, тому що пішов в Азов) вчився на Архитектора. В Азові з 2020 року. На початку повномасштабного вторгнення (кулеметник) групи розвідки спеціального призначення. Хобі: спорт, археологія.
Чому зараз все менше говорять про розвал росії? Які маркери процесу руйнування імперії уже є і які попереду? Хто має розвалити росію та яка у цьому роль російських лібералів та корінних народів? Про все це говоримо з Валерієм Пекарем, підприємцем, викладачем бізнес-школи та головою правління ГО Деколонізація
Радіо Свобода похвилинно реконструювало три дні березня 2022 року на вулиці Яблунській у Бучі. Це був період одних із найінтенсивніших розстрілів мирного населення. Відео із камер спостереження, раніше невідомі кадри вбивств, секретні російські документи, свідчення очевидців і рідних загиблих. Радіо Свобода називає імена російських військових, які, ймовірно, причетні до масових вбивств на Яблунській. І також наводить докази причетності до цього вищого російського командування. Радіо Свобода також вдалося поспілкуватися із одним із фігурантів розслідування, який підтвердив, що російські військові вчиняли вбивства в Бучі. Це третя частина розслідування журналіста Радіо Свобода Дмитра Джулая про масові вбивства у Бучі.
День батька. Сьогодні цей день наповнений іще більшою вдячністю до українських батьків. До всіх, хто з думкою про своїх дітей зараз на передовій. До тих, хто завжди пам’ятає про важливість батьківської підтримки. Хто захищає та береже від війни в тилу. До тих, хто навчає правильного, виховує у своїх дітях любов до України, вчить поважати життя і людей. До всіх батьків, хто, на жаль, загинув, захищаючи Україну, але назавжди залишився в серці своїх дітей, у пам’яті родини й нашого народу. Дякуємо кожному за вашу силу, мужність, любов. З вашим днем!
Розмова з полковником Ігорем Оболєнським – командиром 2-го корпусу НГУ «Хартія». Чим у «Хартії» займається Жадан? Як «Хартія» здолала шлях від невеликого ДФТГ до ефективної бойової бригади?
«Ми ще досі не усвідомили, що Шевченко зробив для нашого антиколоніального мислення». Ми прощаємося з імперією на різних рівнях, один із них — література. Адже були часи, коли українців не зачіпало те, як росіяни принижують різні народи у своїх текстах, коли ми дивилися на наших письменників чужим викривленим поглядом. Як і завдяки чому це почало змінюватися — розповідає літературознавиця Тамара Гундорова. Вона зустріла незалежність України, будучи на навчанні в Австралії, і вже тоді розуміла потребу деколонізуватися.
У цьому відео — відверта розмова з Владою Ліберовою. Вона — фотографка, яка разом із чоловіком залишилась в Україні в перші дні повномасштабної війни, щоб показувати правду. Це не історія про героїзм. Це історія про чесність, про біль і любов, про людяність на тлі війни.
Володимир та Артур родом з Мирнограда. З початком повномасштабного вторгнення батько та син разом пішли до війська. Зараз служать у 68-й окремій Єгерській бригаді на Донеччині.
Повернення з російського полону.
«Я працював на одному із напрямків, а потім — злива, ніч, мінометний обстріл. Кома. І нове життя» Миколі — 40 років, сам він із Новояворівську, що на Львівщині. Коли почалась повномасштабна війна, він був у Києві. З дому вислали військовий квиток і того ж дня він пішов до військкомату та долучився до Збройних Сил України. ⠀ Через п’ять місяців служби на різних напрямках фронту Микола отримав важке поранення, потрапивши під мінометний обстріл. Внаслідок поранення отримав важкі ампутації. ⠀⠀ Зараз Микола проходить реабілітацію в Центрі Unbroken у Львові. У центрі з Миколою працюють десятки фахівців — лікарі фізичної реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи. Долучаються і до реабілітації бійці, які самі свого часу були пацієнтами Центру. Усі вони — частина мультидисциплінарної команди, яка веде людину від перших днів після травми і до відновлення самостійності. ⠀ Історія Миколи — одна з багатьох. За даними Unbroken понад 5 000 українців втратили кінцівки з початку повномасштабної війни. Але завдяки роботі Центру вони отримують не лише протези, а новий шанс на самостійне життя.
"Курська операція була потрібна для захисту нашої країни. Для того, щоб показати росіянам, що ми вмілі воїни. І можемо вести наступальні дії у будь-якому місці, на будь-якій території". Прем'єра Медіацентру! Друга частина популярної документальної стрічки "Операція Курськ" про одну з найуспішніших та найзухваліших операцій Сил оборони України. У продовжені українські бійці та найвищі командувачі розповідають про досвід боїв із північними корейцями. Про особливості роботи на території ворога. І про важливість та наслідки Курської операції. Ніколи раніше не бачені кадри та коментарі, записані нашими знімальними групами на російській землі.
Служба безпеки України оприлюднила нове відео про спецоперацію «Павутина», за результатами якої вдалося уразити 41 військовий літак одразу на 4 аеродромах рашистів. На кадрах видно хронологію подій: як саме готували і реалізували одну з наймасштабніших атак у глибокому тилу ворога. «СБУ б’є і буде бити ворога навіть там, де він вважає себе недосяжним! Ми працюємо над тим, щоб здивувати його новими сюрпризами. Не менш болючими, ніж операція "Павутина"», – заявив Голова СБУ генерал-лейтенант Василь Малюк. Ця спецоперація стала відповіддю на масовані ракетні обстріли українських міст, лікарень та енергетичної інфраструктури. Цим задумом безпосередньо керував Голова СБУ Василь Малюк за дорученням Президента України, Верховного Головнокомандувача Володимира Зеленського, а підготовка спецоперації відбувалася в умовах максимальної секретності. Так, спочатку СБУ переправила до росії fpv-дрони, а згодом – модульні деревʼяні будиночки. Вже на території рф дрони були заховані під дахи будиночків, розміщені на вантажних авто. У потрібний момент дахи будинків дистанційно відкрили, а дрони полетіли уражати визначені цілі – російські бомбардувальники. «Згідно із законами та звичаями війни ми відпрацювали абсолютно законні цілі – військові аеродроми та авіацію, яка бомбардує наші мирні міста. Тож з нашого боку відбувається реальна демілітаризація рф», – наголосив Василь Малюк. Нагадаємо, що 1 червня СБУ провела унікальну спецоперацію з одночасного ураження чотирьох військових аеродромів у тилу рф: «Олєнья», «Іваново», «Дягілєво» та «Бєлая». Там базувалася стратегічна авіація держави-агресора, яка регулярно обстрілює мирні українські міста. Орієнтовна вартість техніки, ураженої за результатами спецоперації Служби безпеки «Павутина», перевищує 7 мільярдів доларів США. Загальні втрати авіації противника становлять 41 одиницю, серед яких літаки «А-50», «Ту-95», «Ту-22», «Ту-160», а також «Ан-12» та «Іл-78».
Харків. Всього за дев'ять хвилин тут пролунали 17 вибухів. Загинуло 3 людей, ще 64 були поранені, з них 9 дітей. Загалом постраждали 103 житлові будинки.
Тревел Нашого часу. Охтирка та Миропілля.
Сьогоднішній обмін - це результат роботи Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та інших уповноважених структур, які виконали доручення Президента України Володимира Зеленського. Як зазначив Глава нашої Держави, Україна розраховує, що будуть повністю реалізовані домовленості щодо гуманітарних питань, досягнуті в межах зустрічі в Стамбулі. Життя кожного українця – найвища цінність! Працюємо над тим, аби виконати доручення Президента України і повернути з полону усіх громадян нашої держави!
28-річний прикордонник Ярослав на псевдо "Спец" — нині оператор БпЛА підрозділу "Фенікс". Він з Олександрії на Кіровоградщині, починав у війську дев'ять років тому.
Вижив під час удару російських дронів по будинку та співав гімн, лежачи під завалами. Це — історія Данила Алпєєва з Харкова.
11 червня, коли росіяни масовано атакували безпілотниками житлові квартали на півдні міста, Данило був вдома зі своєю родиною. Два дрони поцілили по їхньому будинку, ще декілька — впали поряд. Данила та його родину відкопували сусіди та рятувальники. Мати, батько й брат теж вижили, але опинилися в лікарні з опіками та пораненнями.
У Хотінській громаді до повномасштабної війни мешкало більше 6 тисяч людей. В самій Хотіні - більше 2 тисяч. Але громаді не пощастило - майже всі села розташовані вздовж російського кордону.
Дмитро «Расті» Канупєр 26 років Звання: Солдат Рідне місто: Київ Освіта: середня-спеціальна (коледж не закінчив, тому що пішов в Азов) вчився на Архитектора. В Азові з 2020 року. На початку повномасштабного вторгнення (кулеметник) групи розвідки спеціального призначення. Хобі: спорт, археологія.
Чому зараз все менше говорять про розвал росії? Які маркери процесу руйнування імперії уже є і які попереду? Хто має розвалити росію та яка у цьому роль російських лібералів та корінних народів? Про все це говоримо з Валерієм Пекарем, підприємцем, викладачем бізнес-школи та головою правління ГО Деколонізація
Розмова з полковником Ігорем Оболєнським – командиром 2-го корпусу НГУ «Хартія». Чим у «Хартії» займається Жадан? Як «Хартія» здолала шлях від невеликого ДФТГ до ефективної бойової бригади?
«Ми ще досі не усвідомили, що Шевченко зробив для нашого антиколоніального мислення». Ми прощаємося з імперією на різних рівнях, один із них — література. Адже були часи, коли українців не зачіпало те, як росіяни принижують різні народи у своїх текстах, коли ми дивилися на наших письменників чужим викривленим поглядом. Як і завдяки чому це почало змінюватися — розповідає літературознавиця Тамара Гундорова. Вона зустріла незалежність України, будучи на навчанні в Австралії, і вже тоді розуміла потребу деколонізуватися.
У цьому відео — відверта розмова з Владою Ліберовою. Вона — фотографка, яка разом із чоловіком залишилась в Україні в перші дні повномасштабної війни, щоб показувати правду. Це не історія про героїзм. Це історія про чесність, про біль і любов, про людяність на тлі війни.
Володимир та Артур родом з Мирнограда. З початком повномасштабного вторгнення батько та син разом пішли до війська. Зараз служать у 68-й окремій Єгерській бригаді на Донеччині.
Олена Золотарьова разом з Alexandr Shestovsky і Elena Yurchyna.
7 год ·
Що ви знаєте про ненависть?
Так виглядають
3 роки російського полону.
Був такий радянський фільм «Звичайний фашизм».
Коли я дивилась його школяркою i жахалась, здавалось, що все це за межою людського і ніколи більше не повториться, тим більше з нами.
Здалося.
Повторилось і саме з нами.
Наш Маріуполь росіяни знищили разом з мирняком і в канцтабори потрапили мої знайомі, друзі, учні.
Просто тому, що вони стали на захист рідного міста, яке прийшов захоплювати ворог.
Elena Yurchyna, дякую за дозвіл.
Сил вам обом, котани.
Сашку найскорішого відновлення.
І довгих років життя, яке вони у вас намагались вкрасти.
