Якщо подивитеся на будівлю з річки Влтава, то легко впізнаєте Емауський монастир за двома гострими шпилями, які піднімаються з його даху, наче крила. Вони відразу привертають увагу своєю невідповідністю з празькою класикою стін і фундаменту храму. Емауський монастир приваблює не тільки своєю неординарною архітектурою, але і не менш захоплюючою історією. Він був закладений Карлом IV в 1347 році і до XXI століття все ще розбурхує нашу уяву. Але звідки така дивна назва? В день його освячення читалася глава з Біблії, в якій розповідається про зустріч Ісуса з учнями по дорозі в Емаус.
Головна церква обителі називається храм Діви Марії на Слованех. А перед входом до монастиря знаходиться невеличкий костел св. Козьми і Даміана. Емауський монастир - унікальне явище на території слов'янських земель. Це перший католицький храм, в якому служба велася церковнослов'янською мовою, спеціально запрошеними хорватськими монахами. Вони залишалися вірні глаголичній традиції. Звідси й інша назва храму - монастир «На Слованах». Це нововведення з'явилося на прохання Карла IV до Папи Климента IV. Таким чином король хотів усунути розкол між східною і західною християнською церквою, і зміцнити власні слов'янські традиції. Тому в храмі шануються не тільки Діва Марія, св. Ієронім, св. Войцех, а й православні святі Кирило і Мефодій, Прокоп.
Проходячи по тихих залах святилища, ви побачите залишки рідкісних фресок на стінах - видатні зразки чеського готичного живопису XIV століття. Саме тут - найбільша і безцінна колекція біблійних сцен зі Старого та Нового Завітів. Подібного ви не знайдете у всій Європі. Парафіяни дуже любили ці картини, так як більшість з них були неписьменні, і завдяки картинам можна було дізнатися про сюжети з Біблії.
Метою короля було створити такий монастир, в якому б активно розвивалось науково-просвітницьке життя. І незабаром Емауський монастир став одним з центрів слов'янської писемності, освіти та культури. Його стіни зберігають таїнство створення безцінних рукописів і художніх мініатюр найвищої майстерності.
Один з таких манускриптів - знамените Реймське Євангеліє. Воно використовувалося під час коронації французьких королів до XVI століття. А свого часу тут жили і навчалися проповідник Ян Гус, астроном і математик Йоганн Кеплер. Емауський монастир починав свою просвітницьку діяльність дуже яскраво, але політичні зміни і безперервні війни послабшали його перші прагнення і сильно позначилися на його архітектурі. Спочатку тут жили хорватські монахи, які зберегли традиції слов'янського богослужіння. Потім - іспанські монахи, пізніше - німецькі. І разом з мешканцями храму змінювався і його вигляд. Спочатку це був прекрасний зразок готичної архітектури. Потім храм був перебудований в стилі бароко. Через два століття він був оновлений в неоготичний стиль.
Під час Другої Світової війни обитель сильно постраждала від бомбардувань американської авіації. Після війни монахи почали реконструювати храм, але комуністична влада захопила святилище і зробила з нього склад. Десятиліттями церква не працювала. У 1970 році американці вибачилися за бомбардування Праги, в результаті у будівлі з'явилися два шпиля в стилі модерн. Після падіння комуністичного режиму монахи повернулися в обитель і почали проводити реконструкцію. Зараз монастир належить ордену бенедиктинців і відкритий для всіх бажаючих.
Скромний костел святих Козьми і Даміана на Слованах міг би загубитися на фоні багатьох інших величних храмів Праги. Однак завдяки своєму розташуванню на пагорбі - це помітний орієнтир для туристів, що гуляють по Празі. Примітна для міста і сама земля, на якій стоїть костел. Над головним входом до храму є напис, зроблений під час його перебудови в XVII в. У ньому записано, що перший костел на цьому місці був побудований долученим до лику святих князем Вацлавом в 928 році.
Новий храм з перших років свого існування був парафіяльним собором. Час свого найвищого благополуччя костел пережив в XIV ст., після того, як 1347 року чеський король Карл IV запросив до Праги ченців Бенедиктинського ордена з Хорватії для богослужіння старослов'янською мовою. До завершення будівництва по сусідству великого бенедиктинського монастиря костел святих Козьми і Даміана був одним з небагатьох соборів в Центральній Європі, де богослужіння велося відповідно до канонів греко-католицького обряду.
На його стінах – дві меморіальні дошки. Одна – на честь засновника монастиря Карла IV, друга пов’язана з тайним похованням владою жертв революції 1848 року в саду костелу.
Головна церква обителі називається храм Діви Марії на Слованех. А перед входом до монастиря знаходиться невеличкий костел св. Козьми і Даміана. Емауський монастир - унікальне явище на території слов'янських земель. Це перший католицький храм, в якому служба велася церковнослов'янською мовою, спеціально запрошеними хорватськими монахами. Вони залишалися вірні глаголичній традиції. Звідси й інша назва храму - монастир «На Слованах». Це нововведення з'явилося на прохання Карла IV до Папи Климента IV. Таким чином король хотів усунути розкол між східною і західною християнською церквою, і зміцнити власні слов'янські традиції. Тому в храмі шануються не тільки Діва Марія, св. Ієронім, св. Войцех, а й православні святі Кирило і Мефодій, Прокоп.
Проходячи по тихих залах святилища, ви побачите залишки рідкісних фресок на стінах - видатні зразки чеського готичного живопису XIV століття. Саме тут - найбільша і безцінна колекція біблійних сцен зі Старого та Нового Завітів. Подібного ви не знайдете у всій Європі. Парафіяни дуже любили ці картини, так як більшість з них були неписьменні, і завдяки картинам можна було дізнатися про сюжети з Біблії.
Метою короля було створити такий монастир, в якому б активно розвивалось науково-просвітницьке життя. І незабаром Емауський монастир став одним з центрів слов'янської писемності, освіти та культури. Його стіни зберігають таїнство створення безцінних рукописів і художніх мініатюр найвищої майстерності.
Один з таких манускриптів - знамените Реймське Євангеліє. Воно використовувалося під час коронації французьких королів до XVI століття. А свого часу тут жили і навчалися проповідник Ян Гус, астроном і математик Йоганн Кеплер. Емауський монастир починав свою просвітницьку діяльність дуже яскраво, але політичні зміни і безперервні війни послабшали його перші прагнення і сильно позначилися на його архітектурі. Спочатку тут жили хорватські монахи, які зберегли традиції слов'янського богослужіння. Потім - іспанські монахи, пізніше - німецькі. І разом з мешканцями храму змінювався і його вигляд. Спочатку це був прекрасний зразок готичної архітектури. Потім храм був перебудований в стилі бароко. Через два століття він був оновлений в неоготичний стиль.
Під час Другої Світової війни обитель сильно постраждала від бомбардувань американської авіації. Після війни монахи почали реконструювати храм, але комуністична влада захопила святилище і зробила з нього склад. Десятиліттями церква не працювала. У 1970 році американці вибачилися за бомбардування Праги, в результаті у будівлі з'явилися два шпиля в стилі модерн. Після падіння комуністичного режиму монахи повернулися в обитель і почали проводити реконструкцію. Зараз монастир належить ордену бенедиктинців і відкритий для всіх бажаючих.
Скромний костел святих Козьми і Даміана на Слованах міг би загубитися на фоні багатьох інших величних храмів Праги. Однак завдяки своєму розташуванню на пагорбі - це помітний орієнтир для туристів, що гуляють по Празі. Примітна для міста і сама земля, на якій стоїть костел. Над головним входом до храму є напис, зроблений під час його перебудови в XVII в. У ньому записано, що перший костел на цьому місці був побудований долученим до лику святих князем Вацлавом в 928 році.
Новий храм з перших років свого існування був парафіяльним собором. Час свого найвищого благополуччя костел пережив в XIV ст., після того, як 1347 року чеський король Карл IV запросив до Праги ченців Бенедиктинського ордена з Хорватії для богослужіння старослов'янською мовою. До завершення будівництва по сусідству великого бенедиктинського монастиря костел святих Козьми і Даміана був одним з небагатьох соборів в Центральній Європі, де богослужіння велося відповідно до канонів греко-католицького обряду.
На його стінах – дві меморіальні дошки. Одна – на честь засновника монастиря Карла IV, друга пов’язана з тайним похованням владою жертв революції 1848 року в саду костелу.
Переведено автоматически с украинского языка. Посмотреть оригинал
Комментарии (0)
оставить комментарий
Показать другие комментарии …
