Віфлеємська каплиця, вона ж Віфлеємська капела, тісно пов'язана з ім'ям чеського національного героя і праведника Яна Гуса, віра якого була така сильна, що підняла народ на 14-річну війну і змінила хід історії. Самозречення і відповідальність за інших навіть на порозі смертної кари не дозволили проповіднику відмовитися від того, чому він навчав інших. Ця каплиця - пам'ятник життя і смерті знаменитого оратора, мовознавця і реформатора, який присвятив себе оприлюдненню істини.
У XIV столітті проповіді в соборах читалися латинською мовою і не були зрозумілі жителям Праги. Тоді звичайні городяни зібралися і вирішили побудувати свою церкву, в якій буде звучати рідна чеська мова. Крамар Ян Кржіж під будівництво віддав садову ділянку, а Ян Мюльхайм вклав власні кошти. Архієпископ Праги спочатку чинив опір цій ідеї, але король Вацлав IV умовив його. І в 1391 році на Віфлеємської площі звели каплицю.
Ця каплиця зовсім не схожа на пишні храми того часу. Вона, навпаки, лаконічна і проста у виконанні: аскетична зовні і позбавлена будь-яких надмірностей всередині. Будівлю прямокутної форми вінчають два простих щипцових дахи і одна голкоподібна вежа. У храмі немає ікон, статуй, вітражів, немає навіть вівтаря. Зате є кафедра, стоять стільці для звичайних слухачів і ораторій для знатних парафіян. Навмисною спрощеністю архітектури та інтер'єру реформатори просували нові погляди на сенс і значення церкви.
Будівля призначена для проповіді і здатна вмістити 3000 чоловік, що в XV столітті становило десяту частину тодішнього населення Праги. Три входи до неї розташовані так, щоб люди, які вирішили піти або прийти під час проповіді, не заважали іншим слухати. Існує і четвертий вхід, але він не веде на вулицю, а з'єднує каплицю з будинком проповідника.
Віфлеємська капела була справжньою трибуною Яна Гуса, в ній від його імені говорять навіть стіни. За наказом проповідника інтер'єр прикрасили фресками і цитатами, що наочно ілюструють його вчення. У внутрішньому розпису немає ні ангелів, ні бісів, його образи прості і знайомі, а манера виконання нагадує лубочні картинки з сюжетами з реального життя.
У 1622 році у каплиці з'явилися нові власники, єзуїти. Коли будівля постаріла, її знесли і в 1786 році побудували два сараї, а в 1837 на цьому місці виріс будинок в три поверхи. І тільки в другій половині минулого століття гуситську церкву вирішили відтворити на підставі стародавніх гравюр з її зображенням. У реконструкції використовували стародавні частини будівлі, що дивом збереглися: справжні арочні отвори вікон і дверей. У 1954 році архітектор Ярослав Фрагнер завершив відновлення каплиці.
Тепер Віфлеємська каплиця належить Чеському Технічному Університету. З 1987 року тут розташувався музей, в якому проходять концерти, виставки та університетські заходи. Богослужіння відбувається в цій будівлі лише один раз на рік, 6 липня. У день пам'яті Яна Гуса християни різних конфесій збираються на святкову службу.
Віфлеємська каплиця, вона ж Віфлеємська капела, тісно пов'язана з ім'ям чеського національного героя і праведника Яна Гуса, віра якого була така сильна, що підняла народ на 14-річну війну і змінила хід історії. Самозречення і відповідальність за інших навіть на порозі смертної кари не дозволили проповіднику відмовитися від того, чому він навчав інших. Ця каплиця - пам'ятник життя і смерті знаменитого оратора, мовознавця і реформатора, який присвятив себе оприлюдненню істини.
У XIV столітті проповіді в соборах читалися латинською мовою і не були зрозумілі жителям Праги. Тоді звичайні городяни зібралися і вирішили побудувати свою церкву, в якій буде звучати рідна чеська мова. Крамар Ян Кржіж під будівництво віддав садову ділянку, а Ян Мюльхайм вклав власні кошти. Архієпископ Праги спочатку чинив опір цій ідеї, але король Вацлав IV умовив його. І в 1391 році на Віфлеємської площі звели каплицю.
Ця каплиця зовсім не схожа на пишні храми того часу. Вона, навпаки, лаконічна і проста у виконанні: аскетична зовні і позбавлена будь-яких надмірностей всередині. Будівлю прямокутної форми вінчають два простих щипцових дахи і одна голкоподібна вежа. У храмі немає ікон, статуй, вітражів, немає навіть вівтаря. Зате є кафедра, стоять стільці для звичайних слухачів і ораторій для знатних парафіян. Навмисною спрощеністю архітектури та інтер'єру реформатори просували нові погляди на сенс і значення церкви.
Будівля призначена для проповіді і здатна вмістити 3000 чоловік, що в XV столітті становило десяту частину тодішнього населення Праги. Три входи до неї розташовані так, щоб люди, які вирішили піти або прийти під час проповіді, не заважали іншим слухати. Існує і четвертий вхід, але він не веде на вулицю, а з'єднує каплицю з будинком проповідника.
Віфлеємська капела була справжньою трибуною Яна Гуса, в ній від його імені говорять навіть стіни. За наказом проповідника інтер'єр прикрасили фресками і цитатами, що наочно ілюструють його вчення. У внутрішньому розпису немає ні ангелів, ні бісів, його образи прості і знайомі, а манера виконання нагадує лубочні картинки з сюжетами з реального життя.
У 1622 році у каплиці з'явилися нові власники, єзуїти. Коли будівля постаріла, її знесли і в 1786 році побудували два сараї, а в 1837 на цьому місці виріс будинок в три поверхи. І тільки в другій половині минулого століття гуситську церкву вирішили відтворити на підставі стародавніх гравюр з її зображенням. У реконструкції використовували стародавні частини будівлі, що дивом збереглися: справжні арочні отвори вікон і дверей. У 1954 році архітектор Ярослав Фрагнер завершив відновлення каплиці.
Тепер Віфлеємська каплиця належить Чеському Технічному Університету. З 1987 року тут розташувався музей, в якому проходять концерти, виставки та університетські заходи. Богослужіння відбувається в цій будівлі лише один раз на рік, 6 липня. У день пам'яті Яна Гуса християни різних конфесій збираються на святкову службу.