Величезний костел є архітектурною домінантою району Подгуже. Він був зведений в неороманському стилі у 1905-1909 роках за проектом архітектора Яна Сас-Зубжицького. Цегляна тринавова базиліка з подовженим пресвітерієм і трансептом. Центральна нава суттєво вища за бічні. До храму примикають дві невеликі каплиці – Різдва Христового і Розп’ятого Христа. Праворуч від пресвітерія знаходиться прямокутна різниця, а ліворуч ще одна каплиця, що має окремий вхід з двору – каплиця Поклоніння. До проходів примикають ще чотири каплиці – Божої Матері Ченстоховської, Божої Матері Розанкової, святого Вінцента Феррера та святого Юди Тадея.
Зовнішній вигляд храму відрізняє вдале поєднання темно-червоної цегли зі світлим кам’яним декором. Привертає увагу декоративне багатство, характерне для готики, багато характерних елементів, таких як декоративні вершини, аркадний фриз на бічних фасадах, контрфорси, що оточують тіло, і рясні скульптурні прикраси, характерні для готичного стилю.
Фасад обрамляють дві чотиригранні вежі, збудовані за ромбовидною схемою, так, що їх кути злегка виступають перед фасадом. У верхній частині вежі переходять у восьмикутник та перекриті куполами у формі шпиля, оточеного вузькими піками. Кожна вежа має по два вузьких високих кам’яних балкони з балдахінами, в яких розташовані скульптури святих Петра і Павла і святих єпископів Станіслава і Войцеха.
Між вежами – три арки, що спираються на чотири колони, верхні части яких прикрашені скульптурами польських святих. Над галереєю святих – декоративна ажурна балюстрада і великий вітраж. По боках вітража скульптури папи римського Іоанна Павла ІІ (ліворуч) і святого Зігмунта Щесни Фелінського (праворуч). Центральна вежа храму на перетині трансепту і центральної нави має значно більшу висоту від бокових веж і прикрашена маленькими вежками.
На території костелу у 1998 році встановлений пам’ятний знак розвідникам диверсійного загону Армії Крайової «Алісія», які загинули в боях з окупантами та у катівнях гестапо у 1943-1944 роках.
Величезний костел є архітектурною домінантою району Подгуже. Він був зведений в неороманському стилі у 1905-1909 роках за проектом архітектора Яна Сас-Зубжицького. Цегляна тринавова базиліка з подовженим пресвітерієм і трансептом. Центральна нава суттєво вища за бічні. До храму примикають дві невеликі каплиці – Різдва Христового і Розп’ятого Христа. Праворуч від пресвітерія знаходиться прямокутна різниця, а ліворуч ще одна каплиця, що має окремий вхід з двору – каплиця Поклоніння. До проходів примикають ще чотири каплиці – Божої Матері Ченстоховської, Божої Матері Розанкової, святого Вінцента Феррера та святого Юди Тадея.
Зовнішній вигляд храму відрізняє вдале поєднання темно-червоної цегли зі світлим кам’яним декором. Привертає увагу декоративне багатство, характерне для готики, багато характерних елементів, таких як декоративні вершини, аркадний фриз на бічних фасадах, контрфорси, що оточують тіло, і рясні скульптурні прикраси, характерні для готичного стилю.
Фасад обрамляють дві чотиригранні вежі, збудовані за ромбовидною схемою, так, що їх кути злегка виступають перед фасадом. У верхній частині вежі переходять у восьмикутник та перекриті куполами у формі шпиля, оточеного вузькими піками. Кожна вежа має по два вузьких високих кам’яних балкони з балдахінами, в яких розташовані скульптури святих Петра і Павла і святих єпископів Станіслава і Войцеха.
Між вежами – три арки, що спираються на чотири колони, верхні части яких прикрашені скульптурами польських святих. Над галереєю святих – декоративна ажурна балюстрада і великий вітраж. По боках вітража скульптури папи римського Іоанна Павла ІІ (ліворуч) і святого Зігмунта Щесни Фелінського (праворуч). Центральна вежа храму на перетині трансепту і центральної нави має значно більшу висоту від бокових веж і прикрашена маленькими вежками.
На території костелу у 1998 році встановлений пам’ятний знак розвідникам диверсійного загону Армії Крайової «Алісія», які загинули в боях з окупантами та у катівнях гестапо у 1943-1944 роках.