Георгіївська церква Георгіївська церква

Оценка 8110

Спочатку Георгіївська церква являла собою міцну дерев’яну триверху трьохпрестольну (св. Георгія, св. Іллі та св. Софії) споруду з дзвіницею над притвором. Причому загальна кількість дзвонів храму дорівнювало п’яти: чотири – на дзвіниці і один (найбільший) був встановлений на стовпах поруч на кладовищі.
Збережена ж до наших днів будівля середини XIX століття являє собою типовий проект у неоруському стилі, рекомендований для повсюдного будівництва на теренах великої Російської імперії. Ця п’ятибанна одноаспідна трехпрітворна (орієнтовані на північ, південь і захід) споруда в плані являє собою восьмикутний хрест.
Її чотири стовпи є опорою для високого восьмигранного світлового барабана з арочними вікнами на якому покоїться шатровий купол з цибулинним завершенням. Такими ж завершеннями підкреслюють загальний силует чотири куполи на кутах перетину основного кубічного об’єму. Особливий колорит храму на Польських фільварках надають псевдоруські акценти у вигляді щипців і кокошників, люкарнів і арок, напівколон і перспективних арок.
Розташована в західній частині комплексу дзвіниця Георгіївської церкви є триярусною спорудою, що складається з двох восьмигранних обсягів, які покояться на чотиригранному постаменті першого ярусу. Загальне її оформлення вторить стилю храмової будівлі і виконано в тому ж псевдоруському стилі.
У 1851 році було почалось будівництво під керівництвом архітектора І. Аксельруда. 15 жовтня 1861 стало знаменною для пастви Польських фільварків Кам’янця – протоієреєм Павлом Троїцьким було освячено нову церкву з одним престолом в славу святого великомученика і Побідоносця Георгія (хоча роботи з оформлення розтягнулися на півстоліття), а через два роки (1863 рік) своє місце поруч з новим храмом зайняла і дзвіниця, виконана в тому ж стилі.

Через двадцять років після відкриття (1881-й) в північній частині храмового будинку було відкрито другий престол на честь святої Софії та трьох її дочок: Віри, Надії та Любові.

Прихід радянської влади і нові правила існування релігійних організацій в рамках державної політики атеїзму в 1920- х поставили прихід Георгіївської церкви на межу існування, а закінчилися десятиліття утисків закриттям храмової будівлі і передачею її на баланс спиртозаводу в 1935-му, який використовував її в якості складського приміщення, встановивши перекриття на другому ярусі.

Пройдуть роки війни і мирного часу, тут на сім років влаштується планетарій (з 1983 року), поки на зміну сімдесятиріччю атеїзму не прийде епоха відродження духовності, коли храмовий комплекс на Польських фільварках в 1990 році буде повернений православній громаді Кам’янця, і не почнеться нова сторінка в його історії, де будуть відновлення колишнього вигляду і збільшення потоку вірян, статус кафедрального православного собору і любов парафіян…