Вони вистояли, не вистояв - бетон. 10 років від моменту падіння символу. Донецький аеропорт. Саме 20 січня 2015-го стало трагічною датою, коли проросійські бойовики підірвали новий термінал. Аеропорт довгі місяці тоді залишався місцем на окупованому Донбасі, яке не давало права російським терористам називати місто Донецьк своїм.
Історія спротиву Івана Ващенка розпочалася ще у 2014 році з участі в антитерористичній операції на сході України. Тоді ще зовсім юним Іван пройшов своє справжнє бойове хрещення. І, мабуть, саме цей тяжкий досвід назавжди сформував неприйняття тих, хто сміє приносити у нашу хату “русский мір”. Вже у час повномасштабного вторгнення Івану Ващенку, бувши головою Корюківської районної адміністрації, довелося чинити спротив окупантові разом із громадою у ненасильницький спосіб. Тут згодився бойовий досвід і запал. Вдалося зупинити і розвернули колону російських танків, знешкодити цілий ешелон з пальним для ворога. Але навіть тоді, коли російських загарбників Сили оборони України разом із цивільним населенням прогнали з Чернігівщини, готовність до спротиву завжди залишається. І, на переконання Івана Ващенка, українці завжди мають бути в готовності обороняти свій дім, свою родину, свою країну.
20 січня в Україні відзначається День вшанування захисників Донецького аеропорту. Оборона летовища тривала 242 дні (з травня 2014 по січень 2015). До десятої річниці кореспонденти Суспільне Одеса поспілкувались з учасником подій — «кіборгом» Олександром Терещенком.
Іван Мартинов “Чоткий паца” – герой нового випуску авторського проєкту Романа Кравця “Дивись”. У 2014 році в інтернеті завірусилося відео під назвою “Чоткий паца у Рівному про політику, маршрутку і курс долара”. Відео породило шквал мемів у соцмережах із цитатою, яку чоловік ужив на записі: “Це реально мєрзость”. Так Іван Мартинов став зіркою соціальних мереж. І відтоді його називають “Чоткий паца”. Але історія Івана значно ширша, ніж меми, сміх та матюки. Мартинов пройшов Революцію Гідності, АТО і зараз служить у 68 окремій єгерській бригаді. Для запису цього інтерв’ю “Українська правда” поїхала у село Копачівка у Хмельницькій області, куди Іван вирвався на 10 днів у відпустку до сім’ї – минулого року він одружився та має маленьку донечку.
Боєць на псевдо "Шустрий" вірить: його на "нулі" рятує оберіг коханої дружини. Щойно хлопцю виповнився 21 рік, він пішов до війська. Два роки кулеметником боронить Україну на Донеччині у 56 окремій мотопіхотній Маріупольській бригаді.
На початку великої війни росіяни окупували 30-кілометрову зону навколо Чорнобильської атомної електростанції. Колони військової техніки прямували через зону одна за одною на Київ, поки працівники туристичного оператора її рахували та передавали дані в ЗСУ. Паралельно з інформаційною боротьбою туроператор займався волонтерською діяльністю, доставляючи ліки та їжу на окуповані території. Також команда протидіяла дезінформації: розповсюджувала перевірену інформацію про ситуацію на підконтрольних Україні територіях, що допомагало місцевим жителям орієнтуватися в реальному стані справ.
Будинки та інфраструктура в Партизанському та Благодатному зруйновані на 98%. Повз села проходила дорога, якою у перші дні повномасштабного вторгнення російські військові намагалися прорвати лінію оборони до Миколаєва. Кілька місяців на цій території був «нуль». Благодатне кілька разів переходило «з рук в руки», там не залишилося жодного вцілілого будинку. Одразу після визволення сюди почали повертатися люди. Ті, хто повернувся додому, влаштовують нове життя в курниках, сараях і літніх кухнях. Благодійні фонди допомагають селам, а місцеві мешканці подають заявки на державні програми з відбудови будинків чи купівлі нового житла. Реставрація чи повне спустошення? Як люди переживають другу зиму у зруйнованих селах?
На вісім сімей, які повернулись у зруйноване боями Благодатне, що на Миколаївщині, десятки котів та собак. Корми привозить волонтер Дмитро, який виріс у цьому селі. Батьківський будинок чоловіка знищений, як і решта у населеному пункті. Місцеві розповіли кореспондентам Суспільного, що годувати тварин немає чим.
Повернули ворога назад за кордон. Бійці 154 ОМБР проходять службу на одному з найскладніших ділянок фронту. Підрозділи бригади стримують ворога на північному напрямку. І навіть зуміли створити санітарну зону на території противника. Ukrainian Witness поспілкувалася з комбригом 154 ОМБР Олександром Щербиною. Яка зараз ситуація на Харківському напрямку? Що готують російські війська? Як збройним силам вдалося зупинити навалу і провести успішну контратаку? Чого очікувати на фронті у найближчі місяці?
Оборонець Маріуполя Дмитро Канупєр: "Перший місяць перебування в Таганрозі ми називали Голодомором". Він вже не вірив, що можливе повернення додому, бо вирок російського суду, за яким йому приписали воєнні злочині, шокував. Згадуючи судове засідання, де його виголошували, азовець каже, що спочатку було 48 років ув’язнення, потім зменшили до 29. Історія військового за посиланням.
Щороку 22 січня у день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності.
14 липня 2023 року, перед екранізацією вірша «Я вирушив автостопом» режисерка записала розмову з Максимом, у якій він поділився, чим надихався під час написання тексту, як взагалі підходить до творчості та що вкладає у свої роботи. Згодом ця розмова стала основою для створення екранізації тексту в нашому проєкті «Війна-ненажера». 7 січня 2024 року Максим «Далі» Кривцов загинув, захищаючи Україну. Сьогодні, 22 січня, у день, коли він мав би відзначати свій день народження, ми публікуємо аудіозапис тієї розмови. Якщо ви хочете слідкувати і підтримувати творчість Максима Кривцова — підписуйтеся на сторінку фонду в інстаграмі: instagram.com/maksym.dali Вірш «Я вирушив автостопом» з проєкту «Війна-ненажера» дивіться тут • Я ВИРУШИВ АВТОСТОПОМ
Люди вистояли - не втримав бетон. «Кіборги» стягували на себе сили ворога, вигравали час для побратимів, стримували шалений натиск окупантів. 244 дні тривала оборона аеропорту. Бої за нього стали одними з найбільш запеклих і тривали з вересня 2014 по січень 2015 року. «Кіборги» довели, що найміцніше у світі — це українець, який захищає свою країну.
"В деякі моменти, щоб збити їхній войовничий запал, змушені викликати вогонь артилерії на себе. "Араб" кричить: "Кабани пішли!" Я обираю собі місце під стіною зі сторони монастиря. В такі моменти хочеться злитись з землею, перетворитись на маленький камінчик, аби тільки пронесло..."
До вашої уваги велике інтерв'ю до річниці оборони Донецького аеропорту. Безпосередній учасник тих подій, головний сержант 93-ї бригади Віталій "Стохід" Пясецький у подробицях згадує, як це було. Спогади з перших вуст та унікальні архівні кадри, щиро радимо до перегляду!
В 23 роки він понад 80 днів пробув фактично в оточенні разом із ще двома побратимами. Їх травили газом, штурмували і вибивали артилерією. Понад два тижні були без води і втратили кілька десятків кілограмів. Як вдалося вижити бійцям в Кліщіївці в оточенні, чого найбільше бракувало і що насправді рятує на передовій?
Три роки безкоштовно годує харківців, але не може подовжити легальне перебування в Україні — про це розповів японський волонтер Фумінорі Цучіко, який живе у Харкові з 2022 року. Чому так сталося та чи вдалося розв’язати проблему після розголосу.
47-річний чоловік загинув, 52 людини травмовані, серед них двомісячне немовля та четверо рятувальників. Такі наслідки російської атаки на Запоріжжя. Вночі окупанти атакували місто шахедами, знищивши один з енергооб’єктів. А зранку вдарили балістикою. В результаті обстрілу частково зруйновано двоповерхівку, ще близько 30 будинків, палац культури, бібліотека, ботанічний сад пошкоджені.
Жахливий злочин росіян! Рашисти знову розстріляли українських військовополонених! Спершу вбивці «ділили», хто з них застрелить бійців ЗСУ. А далі зняли страту на мобільний телефон
Євгенію Дідківському 40 років, з них майже два — пробув у російському полоні. Він повернувся на додому 3 січня 2024 року. Тоді не міг відразу збагнути, що він нарешті вдома, сприймав усе неначе уві сні: «Підійшов. Попросив цигарку. Зайшов за автобус. Присів. Палив. А в руках у мене був український прапор. Дивився то на прапор, то на небо. Я хотів зрозуміти, що справді вже вдома».
Обережно, інформація у відео про знущання в російському полоні може вас шокувати.
26-річний Андрій — командир батареї управління та артилерійської розвідки, боронить кордони Сумщини — воює на Курському напрямку.
У Кривому Розі простилися із трьома загиблими внаслідок підступного ворожого удару по місту 17 січня
Сьогодні у Центрально-Міському районі відбулася церемонія прощання з Олексієм (20 років), Оленою (61 рік) та Іриною (22 роки)
Вони були родиною. Загинули під підʼїздом власного будинку.
Віталій Степаненко з Краснопільщини потрапив у полон в березні 2022 року. Його повернули разом з іншими полоненими 30 грудня 2024 року.
Іван Мартинов “Чоткий паца” – герой нового випуску авторського проєкту Романа Кравця “Дивись”. У 2014 році в інтернеті завірусилося відео під назвою “Чоткий паца у Рівному про політику, маршрутку і курс долара”. Відео породило шквал мемів у соцмережах із цитатою, яку чоловік ужив на записі: “Це реально мєрзость”. Так Іван Мартинов став зіркою соціальних мереж. І відтоді його називають “Чоткий паца”. Але історія Івана значно ширша, ніж меми, сміх та матюки. Мартинов пройшов Революцію Гідності, АТО і зараз служить у 68 окремій єгерській бригаді. Для запису цього інтерв’ю “Українська правда” поїхала у село Копачівка у Хмельницькій області, куди Іван вирвався на 10 днів у відпустку до сім’ї – минулого року він одружився та має маленьку донечку.
Боєць 41-ї окремої механізованої бригади, командир танкового батальйону на псевдо Вегас розповідає про свою службу.
Боєць на псевдо "Шустрий" вірить: його на "нулі" рятує оберіг коханої дружини. Щойно хлопцю виповнився 21 рік, він пішов до війська. Два роки кулеметником боронить Україну на Донеччині у 56 окремій мотопіхотній Маріупольській бригаді.
Повернули ворога назад за кордон. Бійці 154 ОМБР проходять службу на одному з найскладніших ділянок фронту. Підрозділи бригади стримують ворога на північному напрямку. І навіть зуміли створити санітарну зону на території противника. Ukrainian Witness поспілкувалася з комбригом 154 ОМБР Олександром Щербиною. Яка зараз ситуація на Харківському напрямку? Що готують російські війська? Як збройним силам вдалося зупинити навалу і провести успішну контратаку? Чого очікувати на фронті у найближчі місяці?
Оборонець Маріуполя Дмитро Канупєр: "Перший місяць перебування в Таганрозі ми називали Голодомором". Він вже не вірив, що можливе повернення додому, бо вирок російського суду, за яким йому приписали воєнні злочині, шокував. Згадуючи судове засідання, де його виголошували, азовець каже, що спочатку було 48 років ув’язнення, потім зменшили до 29. Історія військового за посиланням.
Розмова про вірш. Пам'яті Максима Кривцова.
14 липня 2023 року, перед екранізацією вірша «Я вирушив автостопом» режисерка записала розмову з Максимом, у якій він поділився, чим надихався під час написання тексту, як взагалі підходить до творчості та що вкладає у свої роботи. Згодом ця розмова стала основою для створення екранізації тексту в нашому проєкті «Війна-ненажера». 7 січня 2024 року Максим «Далі» Кривцов загинув, захищаючи Україну. Сьогодні, 22 січня, у день, коли він мав би відзначати свій день народження, ми публікуємо аудіозапис тієї розмови. Якщо ви хочете слідкувати і підтримувати творчість Максима Кривцова — підписуйтеся на сторінку фонду в інстаграмі: instagram.com/maksym.dali Вірш «Я вирушив автостопом» з проєкту «Війна-ненажера» дивіться тут • Я ВИРУШИВ АВТОСТОПОМЛюди вистояли - не втримав бетон. «Кіборги» стягували на себе сили ворога, вигравали час для побратимів, стримували шалений натиск окупантів. 244 дні тривала оборона аеропорту. Бої за нього стали одними з найбільш запеклих і тривали з вересня 2014 по січень 2015 року. «Кіборги» довели, що найміцніше у світі — це українець, який захищає свою країну.
"В деякі моменти, щоб збити їхній войовничий запал, змушені викликати вогонь артилерії на себе. "Араб" кричить: "Кабани пішли!" Я обираю собі місце під стіною зі сторони монастиря. В такі моменти хочеться злитись з землею, перетворитись на маленький камінчик, аби тільки пронесло..."
До вашої уваги велике інтерв'ю до річниці оборони Донецького аеропорту. Безпосередній учасник тих подій, головний сержант 93-ї бригади Віталій "Стохід" Пясецький у подробицях згадує, як це було. Спогади з перших вуст та унікальні архівні кадри, щиро радимо до перегляду!
В 23 роки він понад 80 днів пробув фактично в оточенні разом із ще двома побратимами. Їх травили газом, штурмували і вибивали артилерією. Понад два тижні були без води і втратили кілька десятків кілограмів. Як вдалося вижити бійцям в Кліщіївці в оточенні, чого найбільше бракувало і що насправді рятує на передовій?
Три роки безкоштовно годує харківців, але не може подовжити легальне перебування в Україні — про це розповів японський волонтер Фумінорі Цучіко, який живе у Харкові з 2022 року. Чому так сталося та чи вдалося розв’язати проблему після розголосу.
47-річний чоловік загинув, 52 людини травмовані, серед них двомісячне немовля та четверо рятувальників. Такі наслідки російської атаки на Запоріжжя. Вночі окупанти атакували місто шахедами, знищивши один з енергооб’єктів. А зранку вдарили балістикою. В результаті обстрілу частково зруйновано двоповерхівку, ще близько 30 будинків, палац культури, бібліотека, ботанічний сад пошкоджені.
Євгенію Дідківському 40 років, з них майже два — пробув у російському полоні. Він повернувся на додому 3 січня 2024 року. Тоді не міг відразу збагнути, що він нарешті вдома, сприймав усе неначе уві сні: «Підійшов. Попросив цигарку. Зайшов за автобус. Присів. Палив. А в руках у мене був український прапор. Дивився то на прапор, то на небо. Я хотів зрозуміти, що справді вже вдома».
Обережно, інформація у відео про знущання в російському полоні може вас шокувати.